Лікар-дерматовенеролог Нікітенко Інна Миколаївна

+38 (066) 840 04 68

Наукова діяльність

Наукова діяльність Нікітенко Інни Миколаївни присвячена вивченню різних аспектів етіології, патогенезу, клініки, епідеміології та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Авторка та співавторка 134 наукових публікацій, методичних рекомендацій, деклараційних патентів, нововведень, протоколів.

Інною Нікітенко досліджені клініко-епідеміологічні та патогенетичні особливості змішаної трихомонадно-бактеріальної інфекції.

Визначено, що серед пацієнтів на запальні захворювання сечостатевих органів та їх статевих партнерів Trichomonas vaginalis виявляється в 52,6%. Частіше інфіковані чоловіки 60,1%, ніж жінки 39,9%. Тільки в однієї третини чоловіків 31,2% інфекція супроводжується клінічними симптомами, тоді як у жінок симптоми відзначаються у 83,6% випадків.

Часто трихомоноз перебігає з наявністю запальних процесів урогенітального тракту:

  • у жінок – ендоцервіцит 57,7%, вульвовагініт 56%, аднексит 44,2%, цистит 31%, ерозія шийки матки 15,4%, полікистоз 13%, порушення менструального циклу 11,5%;
  • у чоловіків – простатит 87,9%, уретрит 73%, орхоепідідіміт 10,6%, баланіт 8%, порушення статевої функції 24,2%.

Клінічні прояви трихомонозу у чоловіків

No Data Found

Клінічні прояви трихомонозу у жінок

No Data Found

У половини пацієнтів 49,2% на урогенітальний трихомоноз спостерігалася змішана трихомонадно-бактеріальна інфекція з характерним складом як патогенних, так і умовно-патогенних збудників. При обстеженні хворих на трихомоноз виділялися: Chlamydia trachomatis – у 21,2% випадків, Candida albicans – у 21,2% і Ureaplasma urealyticum – 11,01%.

Склад умовно патогенної мікрофлори урогенітального тракту у хворих на трихомоноз

No Data Found

У 66,1% хворих з висхідним запальним процесом виділялися умовно-патогенні мікроорганізми кількістю 104 КУО/см³ і більше: S. epidermidis 15,3%, S. saprophyticus 28%, S. аureus 4,2%, S. haemolyticus 1,7%, рід Enterobacteriacae 13,6%, Corynebacterium spp. 12,7%, Enterococcus 6,8%, Streptococcus spp. 0,8%. При цьому Ureaplasma urealyticum 69,2%, Chlamydia trachomatis 56%, S. saprophytics 72,7%, S. aureus 80%, Streptococcus spp. 100% частіше виділялися в чоловіків, а Candida albicans 72%, Gardnerella vaginalis 100%, S. epidermidis 55,6%, Corynebacterium spp. 80% частіше виділялися в жінок.

Склад патогенної мікрофлори урогенітального тракту у хворих на трихомоноз

No Data Found

У хворих на резистентний трихомоноз виявлено змінені форми трихомонад, встановлено їх ультраструктурні особливості взаємодії з мікроорганізмами. Також, виявлено здатність трихомонад фіксувати на своїй поверхні й поглинати мікробні клітини, що можуть перебувати всередині фагосом як один з факторів патогенезу. Ендоцитобіоз бактерій усередині трихомонад підвищує їх стійкість до етіотропного лікування й підтримує запальний процес після лікування трихомонадної інфекції. У хворих на трихомонадно-бактеріальну інфекцію спостерігалися порушення загального гуморального й слизового імунітету урогенітального тракту. Так, у жінок з ознаками висхідної інфекції відзначався підвищений вміст Ig A і секреторної фракції Ig A (sIg A) у сироватці крові на фоні зниженого вмісту Ig G. У жінок без ознак висхідної інфекції виявлено дефіцит секреторної фракції Ig A (sIg A) у вагінальному виділенні при підвищеному вмісті секреторної фракції Ig A (sIg A) у сироватці крові. У всіх чоловіків на трихомонадно-бактеріальну інфекцію спостерігався підвищений вміст Ig A і Ig M у сироватці крові. При цьому у чоловіків без ознак висхідної інфекції реєструється підвищений вміст секреторної фракції Ig A (sIg A) як у сироватці крові, так і у виділенні з уретри. А у чоловіків з ознаками висхідної інфекції виявлено дефіцит секреторної фракції Ig A (sIg A) у сироватці крові на фоні підвищеного вмісту аналогічної фракції у виділенні з уретри. Дослідження показників імунної відповіді є інформативним методом, що дозволяє на сучасному етапі глибоко вивчати патогенез й особливості клінічного перебігу запального процесу при трихомонадній інфекції.

Показники загального та місцевого імунітету серед жінок з трихомонадно-бактеріальною інфекцією

No Data Found

Показники загального та місцевого імунітету серед чоловіків з трихомонадно-бактеріальною інфекцією

No Data Found

Відсоток невдач у лікуванні хворих на трихомоноз становить 55,9%, серед них у чоловіків – 63,3%, у жінок – 36,7%.

Розроблено новий ефективний метод лікування хворих на змішану трихомонадно-бактеріальну інфекцію із застосуванням інфузійного метронідазолу в поєднанні з цефтріаксоном і лазеротерапією, використання якого призвело до клінічного й етіологічного одужання в 56 (94,9)% хворих порівняно з традиційною терапією, що сприяла клінічному одужанню у 25 (42,4)% хворих і мікробіологічному одужанню у 41 (69,5)% пацієнтів. Розроблений метод лікування забезпечує нормалізацію захисної відповіді у хворих у вигляді заповнення дефіциту Ig G у сироватці крові, підвищення вмісту секреторної фракції Ig A (sIg A) у сироватці крові й у виділенні урогенітального тракту порівняно з відповідними показниками хворих, які одержували традиційну терапію.

Нікітенко Інною Миклаївною вперше були проведені морфологічні дослідження трихомонад при супутньому інфікуванні, що дозволили розробити новий метод лікування трихомонозу. Щодо матеріалів досліджень були розроблені та видані методичні вказівки «Урогенітальний трихомоніаз: новітні підходи до діагностики і лікування». Одержаний патент України «Спосіб лікування хронічного трихомоніазу». Засоби обстеження та лікування хворих на трихомоноз з супутніми урогенітальними інфекціями впроваджені до роботи клініки ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН», Харківського, Дніпропетровського, Донецького, Львівського обласних шкірно-венерологічних диспансерів, шкірно-венерологічного диспансеру №4 м. Харкова, кафедри шкірних та венеричних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти. Результати досліджень були викладені у НДР Ф 05.06 «Дослідити клініко-епідеміологічні, морфологічні аспекти трихомонадно-бактеріальної інфекції статевих шляхів та розробити систему лікувально-профілактичних заходів».

Останній час наукова діяльність присвячена наступним тематикам:

  • Дослідження клініко-епідеміологічних та морфологічних аспектів трихомонадно-бактеріальної інфекції статевих шляхів. Розроблення системи лікувально-профілактичних заходів — 2006 р.
  • Вивчення особливості етіології та патогенезу патологічних станів при змішаній урогенітальній інфекції. Розроблення методів їх діагностики та лікування — 2009 р.
  • Вивчення особливостей патогенезу ускладненого урогенітального хламідіозу та розробка методів його лікування — 2012 р.
  • Вивчення особливостей інфекцій, що передаються статевим шляхом, в групах населення, уразливих щодо зараження ВІЛ, та розроблення стандартів надання допомоги — 2014 р.
  • Дослідження поліморфізму рецепторів, що визначають молекулярний патерн, асоційований з патогенами, та видовий спектр збудників деяких інфекцій, що передаються статевим шляхом, в Україні — 2014 р.
  • Удосконалення лікувально-профілактичних заходів з попередження розвитку ускладнень урогенітального мікоплазмозу — 2015 р.
  • Удосконалення методів терапії та профілактики прихованих форм сифілісу — 2015 р.
  • Оптимізація заходів щодо діагностики, терапії та профілактики пізнього сифілісу — 2018 р.
  • Розроблення критеріїв діагностики, методів профілактики та терапії сифілісу у хворих соматичних стаціонарів — 2021 р.
  • Розроблення критеріїв діагностики, методів профілактики та терапії сифілісу у хворих з нейропсихічними розладами та порушеннями зорового, слухового аналізаторів — 2021 р.